очепу́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | очепу́рений | очепу́рена | очепу́рене | очепу́рені |
родовий | очепу́реного | очепу́реної | очепу́реного | очепу́рених |
давальний | очепу́реному | очепу́реній | очепу́реному | очепу́реним |
знахідний | очепу́рений | очепу́рену | очепу́рене | очепу́рені |
орудний | очепу́реним | очепу́реною | очепу́реним | очепу́реними |
місцевий | на/в очепу́реному, очепу́ренім | на/в очепу́реній | на/в очепу́реному, очепу́ренім | на/в очепу́рених |
[рідко] |