очере́винний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | очере́винний | очере́винна | очере́винне | очере́винні |
родовий | очере́винного | очере́винної | очере́винного | очере́винних |
давальний | очере́винному | очере́винній | очере́винному | очере́винним |
знахідний | очере́винний | очере́винну | очере́винне | очере́винні |
орудний | очере́винним | очере́винною | очере́винним | очере́винними |
місцевий | на/в очере́винному, очере́виннім | на/в очере́винній | на/в очере́винному, очере́виннім | на/в очере́винних |