очере́тяно-осоко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | очере́тяно-осоко́вий | очере́тяно-осоко́ва | очере́тяно-осоко́ве | очере́тяно-осоко́ві |
родовий | очере́тяно-осоко́вого | очере́тяно-осоко́вої | очере́тяно-осоко́вого | очере́тяно-осоко́вих |
давальний | очере́тяно-осоко́вому | очере́тяно-осоко́вій | очере́тяно-осоко́вому | очере́тяно-осоко́вим |
знахідний | очере́тяно-осоко́вий | очере́тяно-осоко́ву | очере́тяно-осоко́ве | очере́тяно-осоко́ві |
орудний | очере́тяно-осоко́вим | очере́тяно-осоко́вою | очере́тяно-осоко́вим | очере́тяно-осоко́вими |
місцевий | на/в очере́тяно-осоко́вому, очере́тяно-осоко́вім | на/в очере́тяно-осоко́вій | на/в очере́тяно-осоко́вому, очере́тяно-осоко́вім | на/в очере́тяно-осоко́вих |