| очмані́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: очмані”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очмані́лий | очмані́ла | очмані́ле | очмані́лі |
| родовий | очмані́лого | очмані́лої | очмані́лого | очмані́лих |
| давальний | очмані́лому | очмані́лій | очмані́лому | очмані́лим |
| знахідний | очмані́лий, очмані́лого | очмані́лу | очмані́ле | очмані́лі, очмані́лих |
| орудний | очмані́лим | очмані́лою | очмані́лим | очмані́лими |
| місцевий | на/в очмані́лому, очмані́лім | на/в очмані́лій | на/в очмані́лому, очмані́лім | на/в очмані́лих |
| [розм.] | ||||