| очни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | очни́к | очники́ |
| родовий | очника́ | очникі́в |
| давальний | очнико́ві, очнику́ | очника́м |
| знахідний | очника́ | очникі́в |
| орудний | очнико́м | очника́ми |
| місцевий | на/в очнико́ві, очнику́ | на/в очника́х |
| кличний | очнику́ | очники́ |
| [розм.] |