| очумі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очумі́лий | очумі́ла | очумі́ле | очумі́лі |
| родовий | очумі́лого | очумі́лої | очумі́лого | очумі́лих |
| давальний | очумі́лому | очумі́лій | очумі́лому | очумі́лим |
| знахідний | очумі́лий, очумі́лого | очумі́лу | очумі́ле | очумі́лі, очумі́лих |
| орудний | очумі́лим | очумі́лою | очумі́лим | очумі́лими |
| місцевий | на/в очумі́лому, очумі́лім | на/в очумі́лій | на/в очумі́лому, очумі́лім | на/в очумі́лих |
| [розм.] | ||||