| | |
| очу́ти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | очу́ти́тися, очу́ти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | очу́ті́мося, очу́ті́мось, очу́ті́мся |
| 2 особа | очу́ти́ся, очу́ти́сь | очу́ті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | очу́чу́ся*, очу́чу́сь* | очу́тимо́ся, очу́тимо́сь, очу́ти́мся |
| 2 особа | очу́ти́шся | очу́тите́ся, очу́тите́сь |
| 3 особа | очу́ти́ться | очу́тя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | очу́ти́вся, очу́ти́всь | очу́ти́лися, очу́ти́лись |
| жін.р. | очу́ти́лася, очу́ти́лась |
| сер.р. | очу́ти́лося, очу́ти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| очу́ти́вшись |
