очу́чверілий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | очу́чверілий | очу́чверіла | очу́чверіле | очу́чверілі |
родовий | очу́чверілого | очу́чверілої | очу́чверілого | очу́чверілих |
давальний | очу́чверілому | очу́чверілій | очу́чверілому | очу́чверілим |
знахідний | очу́чверілий | очу́чверілу | очу́чверіле | очу́чверілі |
орудний | очу́чверілим | очу́чверілою | очу́чверілим | очу́чверілими |
місцевий | на/в очу́чверілому, очу́чверілім | на/в очу́чверілій | на/в очу́чверілому, очу́чверілім | на/в очу́чверілих |