| ошалені́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошалені́лий | ошалені́ла | ошалені́ле | ошалені́лі |
| родовий | ошалені́лого | ошалені́лої | ошалені́лого | ошалені́лих |
| давальний | ошалені́лому | ошалені́лій | ошалені́лому | ошалені́лим |
| знахідний | ошалені́лий, ошалені́лого | ошалені́лу | ошалені́ле | ошалені́лі, ошалені́лих |
| орудний | ошалені́лим | ошалені́лою | ошалені́лим | ошалені́лими |
| місцевий | на/в ошалені́лому, ошалені́лім | на/в ошалені́лій | на/в ошалені́лому, ошалені́лім | на/в ошалені́лих |
| [рідко] | ||||