ошану́ти – дієслово доконаного виду | ||
(охопити) | ||
Інфінітив | ошану́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ошані́мо, ошані́м | |
2 особа | ошани́ | ошані́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ошану́ | ошане́мо, ошане́м |
2 особа | ошане́ш | ошане́те |
3 особа | ошане́ | ошану́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ошану́в | ошану́ли |
жін.р. | ошану́ла | |
сер.р. | ошану́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ошану́вши |