| ошельмо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошельмо́ваний | ошельмо́вана | ошельмо́ване | ошельмо́вані |
| родовий | ошельмо́ваного | ошельмо́ваної | ошельмо́ваного | ошельмо́ваних |
| давальний | ошельмо́ваному | ошельмо́ваній | ошельмо́ваному | ошельмо́ваним |
| знахідний | ошельмо́ваний, ошельмо́ваного | ошельмо́вану | ошельмо́ване | ошельмо́вані, ошельмо́ваних |
| орудний | ошельмо́ваним | ошельмо́ваною | ошельмо́ваним | ошельмо́ваними |
| місцевий | на/в ошельмо́ваному, ошельмо́ванім | на/в ошельмо́ваній | на/в ошельмо́ваному, ошельмо́ванім | на/в ошельмо́ваних |
| [розм.] | ||||