| | |
| ошива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ошива́тися, ошива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ошива́ймося, ошива́ймось |
| 2 особа | ошива́йся, ошива́йсь | ошива́йтеся, ошива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошива́тимуся, ошива́тимусь | ошива́тимемося, ошива́тимемось, ошива́тимемся |
| 2 особа | ошива́тимешся | ошива́тиметеся, ошива́тиметесь |
| 3 особа | ошива́тиметься | ошива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошива́юся, ошива́юсь | ошива́ємося, ошива́ємось, ошива́ємся |
| 2 особа | ошива́єшся | ошива́єтеся, ошива́єтесь |
| 3 особа | ошива́ється | ошива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ошива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ошива́вся, ошива́всь | ошива́лися, ошива́лись |
| жін. р. | ошива́лася, ошива́лась |
| сер. р. | ошива́лося, ошива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ошива́вшись |
