| ошліхто́ваний1 – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошліхто́ваний | ошліхто́вана | ошліхто́ване | ошліхто́вані |
| родовий | ошліхто́ваного | ошліхто́ваної | ошліхто́ваного | ошліхто́ваних |
| давальний | ошліхто́ваному | ошліхто́ваній | ошліхто́ваному | ошліхто́ваним |
| знахідний | ошліхто́ваний | ошліхто́вану | ошліхто́ване | ошліхто́вані |
| орудний | ошліхто́ваним | ошліхто́ваною | ошліхто́ваним | ошліхто́ваними |
| місцевий | на/в ошліхто́ваному, ошліхто́ванім | на/в ошліхто́ваній | на/в ошліхто́ваному, ошліхто́ванім | на/в ошліхто́ваних |