оща́снений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оща́снений | оща́снена | оща́снене | оща́снені |
родовий | оща́сненого | оща́сненої | оща́сненого | оща́снених |
давальний | оща́сненому | оща́сненій | оща́сненому | оща́сненим |
знахідний | оща́снений, оща́сненого | оща́снену | оща́снене | оща́снені, оща́снених |
орудний | оща́сненим | оща́сненою | оща́сненим | оща́сненими |
місцевий | на/в оща́сненому, оща́сненім | на/в оща́сненій | на/в оща́сненому, оща́сненім | на/в оща́снених |
[рідко] |