| | |
| ощиря́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ощиря́тися, ощиря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ощиря́ймося, ощиря́ймось |
| 2 особа | ощиря́йся, ощиря́йсь | ощиря́йтеся, ощиря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ощиря́тимуся, ощиря́тимусь | ощиря́тимемося, ощиря́тимемось, ощиря́тимемся |
| 2 особа | ощиря́тимешся | ощиря́тиметеся, ощиря́тиметесь |
| 3 особа | ощиря́тиметься | ощиря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ощиря́юся, ощиря́юсь | ощиря́ємося, ощиря́ємось, ощиря́ємся |
| 2 особа | ощиря́єшся | ощиря́єтеся, ощиря́єтесь |
| 3 особа | ощиря́ється | ощиря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ощиря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ощиря́вся, ощиря́всь | ощиря́лися, ощиря́лись |
| жін. р. | ощиря́лася, ощиря́лась |
| сер. р. | ощиря́лося, ощиря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ощиря́вшись |
