| пани́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пани́тися, пани́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пані́мося, пані́мось, пані́мся | |
| 2 особа | пани́ся, пани́сь | пані́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пани́тимуся, пани́тимусь | пани́тимемося, пани́тимемось, пани́тимемся |
| 2 особа | пани́тимешся | пани́тиметеся, пани́тиметесь |
| 3 особа | пани́тиметься | пани́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | паню́ся, паню́сь | панимо́ся, панимо́сь, пани́мся |
| 2 особа | пани́шся | паните́ся, паните́сь |
| 3 особа | пани́ться | паня́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| панячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пани́вся, пани́всь | пани́лися, пани́лись |
| жін. р. | пани́лася, пани́лась | |
| сер. р. | пани́лося, пани́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пани́вшись | ||