парнокопи́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | парнокопи́тий | парнокопи́та | парнокопи́те | парнокопи́ті |
родовий | парнокопи́того | парнокопи́тої | парнокопи́того | парнокопи́тих |
давальний | парнокопи́тому | парнокопи́тій | парнокопи́тому | парнокопи́тим |
знахідний | парнокопи́тий, парнокопи́того | парнокопи́ту | парнокопи́те | парнокопи́ті, парнокопи́тих |
орудний | парнокопи́тим | парнокопи́тою | парнокопи́тим | парнокопи́тими |
місцевий | на/у парнокопи́тому, парнокопи́тім | на/у парнокопи́тій | на/у парнокопи́тому, парнокопи́тім | на/у парнокопи́тих |