парови́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | парови́чник | парови́чники |
родовий | парови́чника | парови́чників |
давальний | парови́чникові, парови́чнику | парови́чникам |
знахідний | парови́чника | парови́чників |
орудний | парови́чником | парови́чниками |
місцевий | на/у парови́чникові, парови́чнику | на/у парови́чниках |
кличний | парови́чнику | парови́чники |
[розм.] |