парубо́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | парубо́чий | парубо́ча | парубо́че | парубо́чі |
родовий | парубо́чого | парубо́чої | парубо́чого | парубо́чих |
давальний | парубо́чому | парубо́чій | парубо́чому | парубо́чим |
знахідний | парубо́чий, парубо́чого | парубо́чу | парубо́че | парубо́чі, парубо́чих |
орудний | парубо́чим | парубо́чою | парубо́чим | парубо́чими |
місцевий | на/у парубо́чому, парубо́чім | на/у парубо́чій | на/у парубо́чому, парубо́чім | на/у парубо́чих |