паску́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | паску́дний | паску́дна | паску́дне | паску́дні |
родовий | паску́дного | паску́дної | паску́дного | паску́дних |
давальний | паску́дному | паску́дній | паску́дному | паску́дним |
знахідний | паску́дний, паску́дного | паску́дну | паску́дне | паску́дні, паску́дних |
орудний | паску́дним | паску́дною | паску́дним | паску́дними |
місцевий | на/у паску́дному, паску́днім | на/у паску́дній | на/у паску́дному, паску́днім | на/у паску́дних |
[розм.] |