патлува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | патлува́тий | патлува́та | патлува́те | патлува́ті |
родовий | патлува́того | патлува́тої | патлува́того | патлува́тих |
давальний | патлува́тому | патлува́тій | патлува́тому | патлува́тим |
знахідний | патлува́того, патлува́тий | патлува́ту | патлува́те | патлува́тих, патлува́ті |
орудний | патлува́тим | патлува́тою | патлува́тим | патлува́тими |
місцевий | на/у патлува́тому, патлува́тім | на/у патлува́тій | на/у патлува́тому, патлува́тім | на/у патлува́тих |