| пацю́чий1 – прикметник | ||||
| (від: пацю”к – щур) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пацю́чий | пацю́ча | пацю́че | пацю́чі |
| родовий | пацю́чого | пацю́чої | пацю́чого | пацю́чих |
| давальний | пацю́чому | пацю́чій | пацю́чому | пацю́чим |
| знахідний | пацю́чий, пацю́чого | пацю́чу | пацю́че | пацю́чі, пацю́чих |
| орудний | пацю́чим | пацю́чою | пацю́чим | пацю́чими |
| місцевий | на/у пацю́чому, пацю́чім | на/у пацю́чій | на/у пацю́чому, пацю́чім | на/у пацю́чих |