| перегурча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | перегурча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перегурчі́мо, перегурчі́м | |
| 2 особа | перегурчи́ | перегурчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перегурчу́ | перегурчимо́, перегурчи́м |
| 2 особа | перегурчи́ш | перегурчите́ |
| 3 особа | перегурчи́ть | перегурча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | перегурча́в | перегурча́ли |
| жін.р. | перегурча́ла | |
| сер.р. | перегурча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перегурча́вши | ||