| передзвони́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | передзвони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | передзвоні́мо, передзвоні́м | |
| 2 особа | передзвони́ | передзвоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | передзвоню́ | передзво́нимо, передзво́ним |
| 2 особа | передзво́ниш | передзво́ните |
| 3 особа | передзво́нить | передзво́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | передзвони́в | передзвони́ли |
| жін.р. | передзвони́ла | |
| сер.р. | передзвони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| передзвони́вши | ||