переправни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | переправни́й | переправна́ | переправне́ | переправні́ |
родовий | переправно́го | переправно́ї | переправно́го | переправни́х |
давальний | переправно́му | переправні́й | переправно́му | переправни́м |
знахідний | переправни́й, переправно́го | переправну́ | переправне́ | переправні́, переправни́х |
орудний | переправни́м | переправно́ю | переправни́м | переправни́ми |
місцевий | на/у переправно́му, переправні́м | на/у переправні́й | на/у переправно́му, переправні́м | на/у переправни́х |