перепі́лчин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | перепі́лчин | перепі́лчина | перепі́лчине | перепі́лчині |
родовий | перепі́лчиного | перепі́лчиної | перепі́лчиного | перепі́лчиних |
давальний | перепі́лчиному | перепі́лчиній | перепі́лчиному | перепі́лчиним |
знахідний | перепі́лчин, перепі́лчиного | перепі́лчину | перепі́лчине | перепі́лчині, перепі́лчиних |
орудний | перепі́лчиним | перепі́лчиною | перепі́лчиним | перепі́лчиними |
місцевий | на/у перепі́лчиному, перепі́лчинім | на/у перепі́лчиній | на/у перепі́лчиному, перепі́лчинім | на/у перепі́лчиних |