| перечува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (чути від кого-небудь; відчувати, переживати багато чого-небудь) | ||
| Інфінітив | перечува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перечува́ймо | |
| 2 особа | перечува́й | перечува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перечува́тиму | перечува́тимемо, перечува́тимем |
| 2 особа | перечува́тимеш | перечува́тимете |
| 3 особа | перечува́тиме | перечува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перечува́ю | перечува́ємо, перечува́єм |
| 2 особа | перечува́єш | перечува́єте |
| 3 особа | перечува́є | перечува́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| перечува́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | перечува́в | перечува́ли |
| жін. р. | перечува́ла | |
| сер. р. | перечува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перечува́вши | ||