| | |
| перечува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (чути від кого-небудь; відчувати, переживати багато чого-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | перечува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | перечува́ймо |
| 2 особа | перечува́й | перечува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перечува́тиму | перечува́тимемо, перечува́тимем |
| 2 особа | перечува́тимеш | перечува́тимете |
| 3 особа | перечува́тиме | перечува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перечува́ю | перечува́ємо, перечува́єм |
| 2 особа | перечува́єш | перечува́єте |
| 3 особа | перечува́є | перечува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| перечува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | перечува́в | перечува́ли |
| жін. р. | перечува́ла |
| сер. р. | перечува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| перечува́вши |
