| пити́мий – прикметник | ||||
| (рідний; питомий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пити́мий | пити́ма | пити́ме | пити́мі |
| родовий | пити́мого | пити́мої | пити́мого | пити́мих |
| давальний | пити́мому | пити́мій | пити́мому | пити́мим |
| знахідний | пити́мий, пити́мого | пити́му | пити́ме | пити́мі, пити́мих |
| орудний | пити́мим | пити́мою | пити́мим | пити́мими |
| місцевий | на/у пити́мому, пити́мім | на/у пити́мій | на/у пити́мому, пити́мім | на/у пити́мих |
| [арх.] | ||||