поба́бити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | поба́бити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | поба́бмо | |
2 особа | поба́б | поба́бте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | поба́блю | поба́бимо, поба́бим |
2 особа | поба́биш | поба́бите |
3 особа | поба́бить | поба́блять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | поба́бив | поба́били |
жін.р. | поба́била | |
сер.р. | поба́било | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
поба́бивши |