| побелькота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | побелькота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побелькочі́мо, побелькочі́м | |
| 2 особа | побелькочи́ | побелькочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побелькочу́ | побелько́чемо, побелько́чем |
| 2 особа | побелько́чеш | побелько́чете |
| 3 особа | побелько́че | побелько́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побелькота́в | побелькота́ли |
| жін.р. | побелькота́ла | |
| сер.р. | побелькота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| побелькота́вши | ||