| | |
| поблуди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (заблудитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поблуди́тися, поблуди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поблуді́мося, поблуді́мось, поблуді́мся |
| 2 особа | поблуди́ся, поблуди́сь | поблуді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поблуджу́ся, поблуджу́сь | поблу́димося, поблу́димось, поблу́димся |
| 2 особа | поблу́дишся | поблу́дитеся, поблу́дитесь |
| 3 особа | поблу́диться | поблу́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поблуди́вся, поблуди́всь | поблуди́лися, поблуди́лись |
| жін.р. | поблуди́лася, поблуди́лась |
| сер.р. | поблуди́лося, поблуди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поблуди́вшись |
