побормоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | побормоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | побормоті́мо, побормоті́м | |
2 особа | побормоти́ | побормоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | побормочу́ | побормотимо́, побормоти́м |
2 особа | побормоти́ш | побормотите́ |
3 особа | побормоти́ть | побормотя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | побормоті́в | побормоті́ли |
жін.р. | побормоті́ла | |
сер.р. | побормоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
побормоті́вши |