побрьо́хати – дієслово доконаного виду | ||
(піти, відправитися, поволі рухаючись у чому-небудь рідкому, грузькому) | ||
Інфінітив | побрьо́хати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | побрьо́хаймо | |
2 особа | побрьо́хай | побрьо́хайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | побрьо́хаю | побрьо́хаємо, побрьо́хаєм |
2 особа | побрьо́хаєш | побрьо́хаєте |
3 особа | побрьо́хає | побрьо́хають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | побрьо́хав | побрьо́хали |
жін.р. | побрьо́хала | |
сер.р. | побрьо́хало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
побрьо́хавши |