| побубоні́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | побубоні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побубоні́мо, побубоні́м | |
| 2 особа | побубони́ | побубоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побубоню́ | побубонимо́, побубони́м |
| 2 особа | побубони́ш | побубоните́ |
| 3 особа | побубони́ть | побубоня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побубоні́в | побубоні́ли |
| жін.р. | побубоні́ла | |
| сер.р. | побубоні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| побубоні́вши | ||