| | |
| поверта́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обертати; звертати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поверта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поверта́ймо |
| 2 особа | поверта́й | поверта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поверта́тиму | поверта́тимемо, поверта́тимем |
| 2 особа | поверта́тимеш | поверта́тимете |
| 3 особа | поверта́тиме | поверта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поверта́ю | поверта́ємо, поверта́єм |
| 2 особа | поверта́єш | поверта́єте |
| 3 особа | поверта́є | поверта́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поверта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поверта́в | поверта́ли |
| жін. р. | поверта́ла |
| сер. р. | поверта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поверта́вши |
