| поверхо́вий1 – прикметник | ||||
| (від: поверх) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поверхо́вий | поверхо́ва | поверхо́ве | поверхо́ві |
| родовий | поверхо́вого | поверхо́вої | поверхо́вого | поверхо́вих |
| давальний | поверхо́вому | поверхо́вій | поверхо́вому | поверхо́вим |
| знахідний | поверхо́вий, поверхо́вого | поверхо́ву | поверхо́ве | поверхо́ві, поверхо́вих |
| орудний | поверхо́вим | поверхо́вою | поверхо́вим | поверхо́вими |
| місцевий | на/у поверхо́вому, поверхо́вім | на/у поверхо́вій | на/у поверхо́вому, поверхо́вім | на/у поверхо́вих |