| | | | |
| повиря́чуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повиря́чуваний | повиря́чувана | повиря́чуване | повиря́чувані |
| родовий | повиря́чуваного | повиря́чуваної | повиря́чуваного | повиря́чуваних |
| давальний | повиря́чуваному | повиря́чуваній | повиря́чуваному | повиря́чуваним |
| знахідний | повиря́чуваний, повиря́чуваного | повиря́чувану | повиря́чуване | повиря́чувані, повиря́чуваних |
| орудний | повиря́чуваним | повиря́чуваною | повиря́чуваним | повиря́чуваними |
| місцевий | на/у повиря́чуваному, повиря́чуванім | на/у повиря́чуваній | на/у повиря́чуваному, повиря́чуванім | на/у повиря́чуваних |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
