| повтира́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (входити в середину під час натирання – про багато чого-небудь) | ||
| Інфінітив | повтира́тися, повтира́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | повтира́ється | повтира́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повтира́вся, повтира́всь | повтира́лися, повтира́лись |
| жін.р. | повтира́лася, повтира́лась | |
| сер.р. | повтира́лося, повтира́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повтира́вшись | ||