| повідко́чуватися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідко́чуватися, повідко́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | повідко́чується | повідко́чуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідко́чувався, повідко́чувавсь | повідко́чувалися, повідко́чувались |
| жін.р. | повідко́чувалася, повідко́чувалась | |
| сер.р. | повідко́чувалося, повідко́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідко́чувавшись | ||