повідчи́нюваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | повідчи́нюваний | повідчи́нювана | повідчи́нюване | повідчи́нювані |
родовий | повідчи́нюваного | повідчи́нюваної | повідчи́нюваного | повідчи́нюваних |
давальний | повідчи́нюваному | повідчи́нюваній | повідчи́нюваному | повідчи́нюваним |
знахідний | повідчи́нюваний, повідчи́нюваного | повідчи́нювану | повідчи́нюване | повідчи́нювані, повідчи́нюваних |
орудний | повідчи́нюваним | повідчи́нюваною | повідчи́нюваним | повідчи́нюваними |
місцевий | на/у повідчи́нюваному, повідчи́нюванім | на/у повідчи́нюваній | на/у повідчи́нюваному, повідчи́нюванім | на/у повідчи́нюваних |