| | | | |
| повідчи́нюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повідчи́нюваний | повідчи́нювана | повідчи́нюване | повідчи́нювані |
| родовий | повідчи́нюваного | повідчи́нюваної | повідчи́нюваного | повідчи́нюваних |
| давальний | повідчи́нюваному | повідчи́нюваній | повідчи́нюваному | повідчи́нюваним |
| знахідний | повідчи́нюваний, повідчи́нюваного | повідчи́нювану | повідчи́нюване | повідчи́нювані, повідчи́нюваних |
| орудний | повідчи́нюваним | повідчи́нюваною | повідчи́нюваним | повідчи́нюваними |
| місцевий | на/у повідчи́нюваному, повідчи́нюванім | на/у повідчи́нюваній | на/у повідчи́нюваному, повідчи́нюванім | на/у повідчи́нюваних |
