| повідчі́плювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідчі́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідчі́плюймо | |
| 2 особа | повідчі́плюй | повідчі́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідчі́плюю | повідчі́плюємо, повідчі́плюєм |
| 2 особа | повідчі́плюєш | повідчі́плюєте |
| 3 особа | повідчі́плює | повідчі́плюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідчі́плював | повідчі́плювали |
| жін.р. | повідчі́плювала | |
| сер.р. | повідчі́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| повідчі́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| повідчі́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| повідчі́плювавши | ||