| | |
| поду́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поду́тися, поду́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | подмі́мося, подмі́мось, подмі́мся, поду́ймося, поду́ймось |
| 2 особа | подми́ся, подми́сь, поду́йся, поду́йсь | подмі́ться, поду́йтеся, поду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | подму́ся, подму́сь, поду́йся, поду́йсь | подмемо́ся, подмемо́сь, подме́мся, поду́ємося, поду́ємось, поду́ємся |
| 2 особа | подме́шся, поду́єшся | подме́теся, подме́тесь, поду́єтеся, поду́єтесь |
| 3 особа | подме́ться, поду́ється | подму́ться, поду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поду́вся, поду́всь | подули́ся, подули́сь |
| жін.р. | подула́ся, подула́сь |
| сер.р. | подуло́ся, подуло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поду́вшись |
