| | |
| поетизува́ти1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (уявляти, зображати кого-, що-небудь у поетичному вигляді) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поетизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поетизу́ймо |
| 2 особа | поетизу́й | поетизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поетизува́тиму | поетизува́тимемо, поетизува́тимем |
| 2 особа | поетизува́тимеш | поетизува́тимете |
| 3 особа | поетизува́тиме | поетизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | поетизу́ю | поетизу́ємо, поетизу́єм |
| 2 особа | поетизу́єш | поетизу́єте |
| 3 особа | поетизу́є | поетизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поетизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поетизува́в | поетизува́ли |
| жін. р. | поетизува́ла |
| сер. р. | поетизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| поетизо́ваний |
| Безособова форма |
| поетизо́вано |
| Дієприслівник |
| поетизува́вши |
