| | |
| позаво́дитися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (з’явитися в чомусь; встановитися; почати діяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позаво́дитися, позаво́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позаво́дьмося, позаво́дьмось |
| 2 особа | | позаво́дьтеся, позаво́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | позаво́димося, позаво́димось, позаво́димся |
| 2 особа | | позаво́дитеся, позаво́дитесь |
| 3 особа | позаво́диться | позаво́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позаво́дився, позаво́дивсь | позаво́дилися, позаво́дились |
| жін.р. | позаво́дилася, позаво́дилась |
| сер.р. | позаво́дилося, позаво́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позаво́дившись |
