| позасві́дчувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позасві́дчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позасві́дчуймо | |
| 2 особа | позасві́дчуй | позасві́дчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позасві́дчую | позасві́дчуємо, позасві́дчуєм |
| 2 особа | позасві́дчуєш | позасві́дчуєте |
| 3 особа | позасві́дчує | позасві́дчують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позасві́дчував | позасві́дчували |
| жін.р. | позасві́дчувала | |
| сер.р. | позасві́дчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позасві́дчувавши | ||