| позасві́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позасві́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позасві́чуймо | |
| 2 особа | позасві́чуй | позасві́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позасві́чую | позасві́чуємо, позасві́чуєм |
| 2 особа | позасві́чуєш | позасві́чуєте |
| 3 особа | позасві́чує | позасві́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позасві́чував | позасві́чували |
| жін.р. | позасві́чувала | |
| сер.р. | позасві́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позасві́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позасві́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позасві́чувавши | ||