| | |
| позасму́чуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позасму́чуватися, позасму́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позасму́чуймося, позасму́чуймось |
| 2 особа | | позасму́чуйтеся, позасму́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | позасму́чуємося, позасму́чуємось, позасму́чуємся |
| 2 особа | | позасму́чуєтеся, позасму́чуєтесь |
| 3 особа | позасму́чується | позасму́чуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позасму́чувався, позасму́чувавсь | позасму́чувалися, позасму́чувались |
| жін.р. | позасму́чувалася, позасму́чувалась |
| сер.р. | позасму́чувалося, позасму́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позасму́чувавшись |
