| | |
| поки́нутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відмовитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поки́нутися, поки́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поки́ньмося, поки́ньмось |
| 2 особа | поки́нься | поки́ньтеся, поки́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поки́нуся, поки́нусь | поки́немося, поки́немось, поки́немся |
| 2 особа | поки́нешся | поки́нетеся, поки́нетесь |
| 3 особа | поки́неться | поки́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поки́нувся, поки́нувсь | поки́нулися, поки́нулись |
| жін.р. | поки́нулася, поки́нулась |
| сер.р. | поки́нулося, поки́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поки́нувшись |
